Шукати в цьому блозі

Translate

четвер, 10 листопада 2016 р.

Самые жуткие места Украины

Самые жуткие места Украины (фото)


Мы собрали для вас 24 места в Украине, связанные с мистикой и ужасами
Боитесь ли вы темноты? Украина — страна не только невероятных пейзажей, но и страна с древней историей. А это значит, что в нашей стране за тысячелетнюю историю накопилось немало жутких мест …
Подгорецкий замок
Где: село Подгорцы Бродовского района Львовской области
Самые жуткие места Украины (фото), фото - Стиль жизни. «The Kiev Times»
У замка есть страшная тайна. Все, кто ночевал здесь с последних годов XVIII века и до сих пор, видели ночью настоящего призрака! Им являлась женщина в белом с черным лицом.
Призрак видели пациенты туберкулезного санатория, который был здесь в советское время, сторожа и работники замка. Семья польских помещиков, живших в стенах замка, даже записала свои воспоминания о призраке.
По легенде, по замку бродит душа убитой молодой жены Вацлава Жевуского Марии. Из-за ревности он собственноручно убил юную возлюбленную, а ее тело замуровал в стенах дворца.
Золочевский замок
Где: город Золочев Львовской области

Самые жуткие места Украины (фото), фото - Стиль жизни. «The Kiev Times»Замок начал быть местом горя и страданий с приходом австрийских войск на Галицкие земли. В помещении прекрасного дворца они устроили тюрьму.
Впоследствии в замке своих пленных удерживали работники НКВД. То, что они делали с людьми, просто не укладывается в голову … Стены замка видели кровь, издевательство над беременными, замурованных в стены людей. На территории были похоронены тысячи замученных, впоследствии их перезахоронили, однако ужасная энергетика никуда не исчезает.

Во время реставрации в замок привезли странное камни непонятного происхождения. На поверхности нанесены странные знаки, расшифровать которые пока не удалось. С появлением камней по замку, якобы, начал бродить призрак мужчины. Призрак носит длинный плащ, в руках держит трость, а на голове у него шляпа.
Олесский замок
Где: пгт Олесько, Бугского района Львовской области
Под стенами этого замка время от времени появляется дух монаха. Существует легенда, что при жизни монах любил плотские развлечения и нередко наведывался к женщинам из близлежащих сел.
За это монаха наказали и замуровали в стене без еды и воды. В стенах, якобы, даже находили его скелет.
Согласно другой версии, странствующий монах Ян Каспер на глазах тысяч паломников прыгнул в колодец. Другие монахи объявили его сумасшедшим, но все-таки похоронили по христианскому обряду. Однако душа самоубийцы все равно не знает покоя.
Замок Паланок
Где: город Мукачево Закарпатской области
Легенда этого замка связана со свекровью и невесткой Софией Батори и Илоной Зрини. Женщины, правя замком, враждовали между собой. О Софии Батори ходит страшная слава. Женщина, якобы, имела пристрастие к человеческой крови. Для кровяных ванн София приказывали приносить в жертву 13-летних девственниц.
Вероятно, эта история является преувеличением. Однако жестокость Софии доказывают историки: в ее времена в стенах Мукачевского замка были застенки, в которых мучили людей.
Еще одна легенда о замке связана с колодцем и чертом. На территории замка копали колодец и все никак не могли добраться до воды. Тогда черт предложил воду в обмен на мешок золота, но князь Корятович обманул сатану и подсунул ему маленький мешочек с двумя монетами. С тех пор темная сила каждый вечер воет на дне колодца из-за того, что его обманули.
Гора Бона
Где: город Кременец Тернопольской области
На горе Бона в волынском городке до сих пор стоят развалины бывшей княжеской крепости. Название горы связано с красивой итальянкой королевой Боной Сфорца. Ей из-за чрезмерной жестокости приписывают демонические поступки.
Согласно легенде, красавица заключила сделку с дьяволом. Сатана за это обещал вечную молодость. Королева для вечной красоты приносила в жертву девственниц. Их сбрасывали с вершины замка на острые сваи. В крови девушек Бона принимала охлаждающие ванны. По другой версии, купель для королевы делали из крови младенцев.
Село Заезд
Где: Поселок Заезд в Прилуцком районе Черниговской области
Село на само въезде в Прилуки связывают с так называемыми геопатогенными зонами.
Здесь часто ломаются автомобили. Часы перестают показывать правильное время. Странные вещи творятся и с людьми: они чувствуют слабость и головокружение.
Есть несколько версий, что же происходит в поселке. Одна из них прозаична: здесь накладываются различные по силе магнитные поля, поэтому и происходят «мистические» вещи. По другой версии, такое влияние на людей имеют какие-то тайные испытания на военных объектах. Что же на самом деле творится в Заезде — неизвестно …
Соминское озеро
Где: село Сомин Волынской области
Озеро находится посреди леса в 2 километрах от села. Люди боятся купать в нем, здесь якобы не клюет рыба и не поют птицы.
А все потому, что в озере живет чудовище. Последний раз тварь со змеиной головой и туловищем крокодила видели 30 лет назад.
По одной из легенд, в озере живет гигантский древний сом. По другой версии, в озере живет доисторическая акула. Экстремалы каждое лето приезжают, чтобы увидеть чудовище.
Поляна Громовище
Где: село Купище в Коростенском районе Житомирской области
Небольшая поляна в лесу просто притягивает к себе молнии во время грозы. Во время дождя люди десятой дорогой проходят заклятую местность. Молнии на поляне Громовище убили около десятка человек.
Также ночью поляна странно светится, а после этого в небо поднимается яркий луч света. Даже днем люди, которые попадают сюда, начинают себя плохо чувствовать и у них портится настроение.
На поляне археологи также обнаружили древнее капище.
Лысая гора
Где: Киев
Лысая гора — место, где собирается нечистая сила. Возвышенность связывают с легендой о змее, которая обвивает землю и сама себя кусает. Место, где она себя кусает, становится Лысой горой.
На месте киевской Лысой горы был языческий жертвенник и капище. После насаждения христианства на Руси здесь собирались сторонники язычества.
В конце XIX века Лысогорский форт превратили в гарнизонную тюрьму, в которой проводили казни.
Киевляне обходят эту лесопарковую зону. Те, кто все же гуляют здесь, рассказывают об ощущении дискомфорта. У людей создается впечатление, что за ними следят. Военные, которые проходили здесь службу, часто сталкивались с паранормальными явлениями: некоторые из них теряли разум или сводили счеты с жизнью.
Алимова балка
Где: Качинский каньон, Крым
В Алимовой балке ученые обнаружили стоянку человека эпохи среднекаменного возраста. Здесь же были найдены ритуальные наскальные рисунки.
Балка имеет дурную славу. Несмотря на несложную местность, здесь постоянно теряются люди. Те, кому удалось найти дорогу, рассказывают, что неведомая сила заставляла их часами бродить вокруг одного места.
По легенде, в одной из пещер живет дух крымскотатарского Робин Гуда Алима. В этой пещере также исчезали люди, поэтому вход в нее закрыт.
Сюда часто приезжают сторонники различных эзотерических учений из-за скопления мощной энергии.
Долина привидений
Где: неподалеку Алушты, склон живописного горного массива Демерджи
Горный массив Демерджи кроме известняка (из которого образовано большинство Крымских гор) имеет вкрапления твердых пород. Именно это стало причиной странной структуры. Долина привидений состоит из большого количества природных скульптур, которые напоминают людей, животных и химер.
Не раз странные очертания пугали даже взрослых. Кроме того, люди здесь часто становятся жертвами галлюцинаций. Ученые объясняют это растениями, которые здесь растут. Они выделят вещества, которые вызывают временные расстройства психики.
Исследователи паранормальных явлений утверждают, что Долина привидений — это аномальная зона. Здесь часто собираются экстрасенсы и другие сторонники эзотерических учений.
Также Долину привидений связывают с легендой о злом кузнеце, который оставил село без воды. За это земля раскрыла свои недра и проглотила кузнеца и его сторонников. А каменные фигуры это и есть наказание за позорный поступок.
Ставка Гитлера «Вервольф»
Где: в Винницкой области
Эта ставка Адольфа Гитлера была уменьшенной копией главной ставки «Вольфшанце» в Восточной Пруссии. Строили комплекс 5000 советских военнопленных. Всех до одного убили. При загадочных обстоятельствах погибли и немецкие инженеры, что строили ставку. Их самолет взорвался в воздухе.
В переводе с немецкого «Вервольф» означает оборотень. По данным ученых, выбирая место для ставки Гитлер консультировался с 400 магами, экстрасенсами и астрологами из Института оккультных наук в Берлине.
«Вервольф» должен был стать магическим центром. Вокруг него должны объединиться разрозненные страны Европы и начаться завоевание мира. О ставке говорила и известная прорицательница Ванга.
Исследователи паранормальных явлений не советуют посещать эту территорию, поскольку она излучает смертельную ауру.
Зеленый театр
Где: Киев
Зеленый театр — это огромное сооружение с подземными ходами и тоннелями в горе. Во время своей истории в театр то молния попадала, то он горел. И постоянно притягивал «неблагонадежных» представителей общества.
Во времена строительства комплекса неподалеку было кладбище самоубийц и умерших младенцев. А в советское время преступники часто оставляли здесь трупы убитых.
Ходят истории, что Зеленый театр — это центр подземных коммуникаций еще со времен основания Киева. Рассказывают также о женском монастыре, который отлучили от церкви — такие страшные вещи там творились. Также существует мнение, что здесь любил гулять Булгаков. Одним словом, место мистическое и легенд имеет немало.
Бойная гора
Где: вблизи Ивано-Франковска
Вовчинецкую гору называют «Ивано-Франковский Голливуд». Но с давних времен она называется — Бойная гора. Такое название она получила якобы из-за страшного боя между казаками и польскими отрядами Потоцкого.
Однако о горе ходят немало легенд. Одна из них о великанах, которые здесь жили. Они хотели добраться к богу и за это их затопили. После этого территорию захватили бесы, а когда их прогнали, на горе появился монастырь.
Но и монахи впали в грех и за это монастырь ушел глубоко под землю. На Ивана здесь слышны колокола и пение греховных монахов.
Также люди верят, что ночью по горе ходит нечисть. Например, уж с человеческой головой, крылатая змея и таинственный черный пес.
Кладбище с вампиром
Где: Ивано-Франковск
Это старинное кладбище является настоящей Меккой для любителей вампиров. Ходят легенды, что здесь когда-то был похоронен вампир.
В 1974 году в Ивано-Франковске начали находить трупы со странными следами укусов на шее. Конечно, советская власть отстаивала мнение, что никаких вампиров не бывает. Но … могила «вампира» была выжжена военным огнеметом. После этого случаи странных смертей тоже прекратились.
Тюрьма на Лонцкого
Где: Львов
Место жуткое без каких-либо легенд. Здесь в ХХ веке были политические тюрьмы польского, советского и нацистского режима.
Трагическим периодом в тюрьме был период советской власти. Стены тюрьмы увидели сколько человеческих страданий, что трудно представить более жуткое место. Сейчас здесь музей-мемориал жертв оккупационных режимов.
Еврейское кладбище
Где: Ивано-Франковск
Ивано-франковское еврейское кладбище стал свидетелем масштабного и ужасного убийства.
В октябре 1941 года немцы на грузовиках привезли сюда тысячи евреев. На кладбище вырыли яму глубиной 5 м. Людей заставили прыгать в яму, а там их расстреливали из пулемета.
Ужасная казнь продолжалась 5 часов. Тогда было убито от 6 до 10 тысяч невинных людей.
Донецкий аэропорт
Где: Донецк
Аэропорт в Донецке превратился в жуткое место во время войны на Донбассе между украинской армией и русско-террористическими войсками.
Бой за аэропорт длился 242 дня. Под обломками аэропорта погиб не один украинский Герой.
Дом с привидениями
Где: Тернополь
Тернопольский дом с привидениями расположен в частном секторе в микрорайоне «Дружба». Дом построен на месте кладбища.
По рассказам, как только дом построили, в нем поселилась нечисть. Оттуда были слышны жуткие крики, вой. А свет мерцал еще тогда, когда электричество не была проведено. Владелец дома якобы не побоялся поселить туда свою семью, однако летающие предметы и танцующая мебель все же выжили их из дома. После этого каменный дом долго пустовал, а сейчас там якобы живет женщина, которая нашла общий язык с духами.
Винницкая психиатрическая больница
Где: Винница
В конце 19 века в Виннице появилась психиатрическая больница. История этой больницы богата не очень приятными фактами, что делает это место жутким.
Самыми страшными являются методы, которыми здесь пробовали лечить больных. Там широко применяли кровопускание, ожоги, пиявки, слабительные средства, уксус, голодание, водолечение. Людей одевали в смирительные рубашки, связывали ремнями, а иногда применяли даже кандалы. От такого лечения смертность среди пациентов была просто поразительной.
Позже в советскую оккупацию в психбольницу часто попадали здоровые, но неугодные режиму люди. Над которыми здесь проводили ужасные эксперименты.
«Бугайский треугольник»
Где: хутор Малая Бугайка в Сумской области
Этот небольшой хутор окутан мистикой. Очевидцы рассказывают об остановках и ускорении времени. Также люди страдают здесь галлюцинациями и видят видения.
Местные уезжают из этого мистического поселка и советуют обходить его сотой дорогой.
Ученые говорят, что часы здесь дают сбои в работе из-за магнитного поля. Но как объяснить странные стуки и стоны, которые слышат жители в своих домах?
Львовская Ратуша
Где: Львов
По коридорам львовской Ратуши ночью медленно со скрипом и стоном движется призрак в виде черного гроба.
Легенда с призраком связана с нечестными судьями. Они плохо разобрались с делом и осудили невинного на муки в застенки и смертную казнь. Впоследствии ошибка вскрылась, но уже было поздно.
С тех пор начал появляться черный гроб как вечное предостережение для судей.
Приднепровская возвышенность
Где: северо-восточная часть Кировоградской области
Местность не одно десятилетие привлекает внимание исследователей паранормальных явлений, которые здесь постоянно происходят.
На возвышенности людям грезятся призрачные фигуры, огненные шары, и тому подобное.
Мертвый город Припять
Где: Киевская область
Самым жутким местом в Украине является мертвый город Припять. Километры пустых улиц, заброшенные дома и детские сады … Трудно представить что-то страшнее.
Город стал мертвым после взрыва на Чернобыльской АЭС. Сейчас в Припяти никто не живет, однако экстремалы приезжают сюда на экскурсии.

Who Is Mr Trump?





Donald Trump August 19, 2015 (cropped).jpg
Where do our Trumpisms come from? Mr. Donald J. Trump of course! Let’s read about the father of Trumpisms!
Donald John Trump (born June 14, 1946) is an American business magnate, investor,television personality, and author. He is the chairman and president of The Trump Organization and the founder of Trump Entertainment Resorts. Trump’s lifestyle and outspoken manner, as well as his books and his media appearances, have made him an American celebrity. 

Donald John Trump (/ˈdɒnəld dʒɒn trʌmp/; born June 14, 1946) is an American businessman and politician who is President-elect of the United States as well as chairman and president of The Trump Organization, the principal holding company for his real estate ventures and other business interests. He has stated the intention to vacate the latter positions prior to his assumption of the presidency. During his career, Trump has built office towers, hotels, casinos, golf courses, and other branded facilities worldwide.
Trump is a son of Fred Trump, a New York City real estate developer. Donald Trump worked for his father’s firm, Elizabeth Trump & Son, while attending the Wharton School of the University of Pennsylvania, and, in 1968, officially joined the company. 
Trump was born and raised to parents of German and Scottish origin and received a bachelor's degree in economics from the Wharton School of the University of Pennsylvania . In 1971 he was given control of his father Fred Trump's real estate and construction firm and later renamed it The Trump Organization, rising to public prominence shortly thereafter. Trump has appeared at the Miss USA pageants, which he owned from 1996 to 2015, and has made cameo appearances in films and television series. He sought the Reform Party presidential nomination in 2000, but withdrew before voting began. He hosted and co-produced The Apprentice, a reality television series on NBC, from 2004 to 2015. As of 2016, he was listed by Forbes as the 324th wealthiest person in the world, and 156th in the United States.

In June 2015, Trump announced his candidacy for president as a Republican and quickly emerged as the front-runner for his party's nomination. In May 2016, his remaining Republican rivals suspended their campaigns, and in July he was formally nominated for president at the 2016 Republican National Convention. Trump's campaign received unprecedented media coverage and international attention. Many of his statements in interviews, on Twitter, and at campaign rallies have been controversial or false. Several rallies during the primaries were accompanied by protests or riots. On October 7, a 2005 audio recording surfaced in which Trump bragged about forcibly kissing and groping women or being able to do so; multiple women accused him of similar conduct shortly thereafter. He apologized for the 2005 comments and denied the allegations, describing them as part of a wider smear campaign.

Trump's platform included renegotiation of U.S.–China trade deals, opposition to particular trade agreements such as NAFTA and the Trans-Pacific Partnership, stronger enforcement of immigration laws together with building a wall along the U.S.–Mexico border, reform of veterans' care, repeal and replacement of the Affordable Care Act, and tax cuts. Following the November 2015 Paris attacks, Trump called for a temporary ban on Muslim immigration to the United States, later stating that the ban would focus instead on countries with a proven history of terrorism, until the screening for potential terrorists is improved.

He was elected President on November 8, 2016, defeating Democratic candidate Hillary Clinton, and will take office January 20, 2017. At 70 years old, he will be the oldest person to ever assume the presidency.
     And  here you can watch the reaction to the news.

неділю, 6 листопада 2016 р.

Rurikovichi. From the history of Kievan Rus.

Rurik and his brothers founded a state that later historians called Kievan Rus'. By the middle of the twelfth century, Kievan Rus' had dissolved into independent principalities, each ruled by different branches of the Rurik dynasty. The dynasty followed agnatic seniority and the izgoi principle. The Rurik dynasty underwent a major schism after the death of Yaroslav the Wise in 1054, dividing into three branches on the basis of descent from three successive ruling Grand Princes: Izyaslav (1024-1078), Svyatoslav (1027-1076), and Vsevolod (1030-1093). In addition, a line of Polotsk princes assimilated themselves with the princes of Lithuania. In the 10th century the Council of Liubech made some amendments to a succession rule and divided Ruthenia into several autonomous principalities that had equal rights to obtain the Kiev throne.
Vsevolod's line eventually became better known as the Monomakhovychi and was the predominant one. The line of Svyatoslav later became known as Olegovychi and often laid claim to the lands of Chernihiv and Severia. The Izyaslavychi who ruled Turov and Volhynia were eventually replaced by a Monomakhovychi branch.
"The Rurikid dynasty… attempted to impose on their highly diverse polity the integrative concept of russkaia zemlia ("the Rus' land") and the unifying notion of a "Rus' people". But "Kievan Rus' was never really a unified polity. It was a loosely bound, ill-defined, and heterogeneous conglomeration of lands and cities inhabited by tribes and populous groups whose loyalties were primarily territorial." This caused the Rurik dynasty to effectively dissolve into several sub-dynasties ruling smaller states in the 10th and 11th centuries. These were the Olgoviches of Severia who ruled in Chernigov, Yuryeviches who controlled Vladimir-Suzdal, and Romanoviches in Galicia-Volhynia.[5]
HISTORY
Rurik or Riurik ( from the Nordic East Rorik, means "famous leader") (Ց30 - Ց79) was a Varangian who gained control of Ladoga in Ց62 and built the Holmgard settlement (Rurikovo Gorodische) in Novgorod.
Rurik name is the Slavic name being the same Germanic name as the modern English Roderick, or Spanish and Portuguese Rodrigo. In Germanic languages: Hrodric in (Old High German), Hroðricus in (Old English). In Old Norse, Hrœrekr (Norwegian, Icelandic) and Hrørīkr or Rorik (Danish, Swedish), which is derived from Rurik. It also appears in Beowulf as Hrēðrīk.
Princes of Kievan Rus and later on, of Muscovy that, according to tradition, were descendants of Rurik Varangian Prince, who had been invited by the people of Novgorod to rule that town (C. 862), the Princes of Rurik remained their control over Kievan Rus and, later, Muscovy until 1598.
The successor Oleg (D. 912) conquered Kiev Rurik (C. 882) and established control of the trade route that stretched from Novgorod, along the Dnieper River, to the Black Sea. Igor (alleged son of Rurik, reigned from 912 to 945) and his successor, to her wife, Olga or St. Olga Olga (ruler from 945 - to 969), and later his son Svyatoslav (945-972) - hereinafter extended their territories; Vladimir, son of Svyatoslav I (St. Vladimir; reigned from 980-1015) thus well consolidated the Varegiana Dynasty.
Vladimir compiled the first law code of Kievan Rus and introduced Christianity to the country.

SLAVIC AND nORMANDS
Does not seem being any doubt about the Indo-European affiliation descent of the Slavs, but there are little news about them because the Germans isolated them of the Roman Empire. When there were invasions that ended the Empire, the displacement of the Germans allowed the Slavic movement westward, and so, in the sixth century, penetrations were already seen by peoples of this race in present Poland and Bohemia, and Brandenburg (Germany). Furthermore the Slavic incursions also came to the South, settling on the Adriatic coast of the Balkans.
In the seventh century,the penetration of barbarians folks, as well as the Avars in Central Europe, disconnected thus these Slavs from their racial brothers, becoming known by the name of South Slavs, who still nowadays make up the most of the population of Yugoslavia.
The Slavs who remained in the current western Russia were limited in their expansion to the east and to south by the establishment of other barbarians folks: the Khazars (or Kazars), the Pechenegs and Magyars. But taking as the axis of their residence the Dnieper River, became merchants carrying southward, to the country of the Khazars and even the Byzantine Empire, skins, honey and wax.
Rurik-Russia-Rurikovich-History
At the mid-ninth century already existed in this territory a true urban culture, while in Western Europe began The Feudalism. A number of towns located in the axis just spoken ensured the commercial link between the Baltic See and the Byzantine Empire: Kiev, Smolensk, Novgorod, Tchernigov, Minsk, Ryazan, Pskov Iaroslav and were the main ones.

For the same time lies the penetration of Vikings groups from Sweden, called "Varangians". These Vikings took upon themselves trade and defense of Slav cities against attacks from other nations. And according the oldest Russian chronicle, was a Varangian, Rurik, the first prince who ruled that fusion of Slavs and Vikings, in which it seems certain that the Vikings were absorbed by the Slavs, being in the history of Russia as a mere episode.
The successors of Rurik, Oleg (879-912) and Igor (912-944), alternated trade relations with Byzantium and the attacks on the capital of the Empire, until that Olga times (945-965) succeeded to Byzantine influence when became that princess to Christianity in 955 by the name of Elena in a trip she did to Constantinople.
From then on, Kiev had already surpassed the importance of Novgorod, and the princes of that city dominated the other, which, however, left some autonomy on the condition that they pay taxes regularly. The same soldiers who perceive them-in-kind were engaged then transfer them for sale in the Byzantine Empire.
The fullness of the rising state was in the last third of the tenth century, under the rule of Prince of Kiev, Sviatoslav (965-973), son of Olga, who, still pagan, was the first to conceive the idea of reaching out to an open sea - the Mediterranean in this case - so repeatedly present since then on this Russian policy of all time. The distribution of territories that Sviatoslav did on his death caused struggle between his sons, in which the winner was Vladimir the Great (973-1015), who married a Byzantine princess, Anna, was converted to Christianity in 988 forcing his subjects to embrace mass.
The bad policy of dividing the kingdom, repeated by his successors, caused the decline of the bright state, which finished at casting down new Asian nomadic invasions. Among these princes can still be noted to Yaroslav, founder of the archbishop of Kiev in 1035 and editor of the Russian law code called Russkaya Pravda.
From Rurik was born the famous dynasty of Russian Tsars that ruled Russia for over 750 years. At the beginning of the tenth century the military company of the Princes of Novgorod from Constantinople to protect trade relations with Byzantium were concluded by the integration of East-Slavic tribes in the ancient state of Kievan Rus.
Рюриковичами называют киевских великих князей (см. Русь в IX — начале XII в.) и их потомков, обосновавшихся в Смоленске, Чернигове, Ростове, Владимире, Ярославле, Твери, Москве и других русских Княжествах в качестве великих и удельных князей.

Личность самого Рюрика, его происхождение объяснялись по-разному. В древнейших летописях это варяг, пришедший в 862 г. в Новгород с братьями Синеусом и Трувором. Наследник Рюрика Олег, спустившийся из Новгорода на юг по пути «из варяг в греки», обманом захватил в плен и убил киевского князя Аскольда и сам начал править в Киеве, основав новую династию. Многие ученые отождествляют легендарного Рюрика с реальным лицом — скандинавским конунгом (предводителем) Рёриком Ютландским, действовавшим в IX в. на Балтике.

В конце XV в. варяг Рюрик превращается в потомка римского императора Августа. В «Сказании о князьях владимирских» говорится, что император разделил земли между своими «сродниками», одного из них — Пруса — посадил на Балтике, «от того же зовется Прусская земля». Потомком этого Пруса и был Рюрик, приглашенный новгородцами на княжение.

В этих рассказах много легендарного, устные предания переплелись в них с летописными повествованиями. Однако все русские князья с конца XV в., когда стали создаваться первые великокняжеские родословия, считали своим родоначальником Рюрика (см. Генеалогия), так же как потомки литовских великих князей назывались Гедиминовичами, по имени основателя новой династии великого князя Гедимина.

Подобные рассказы характерны для средневековых авторов. Чаще всего призывали править воинов, защитников, справедливого судью — эти качества считались наиважнейшими для средневекового государя. Но иногда, как это было записано в польской легенде о призвании родоначальника древнейшей династии польских королей Пяста, правителем выбирали пахаря, земледельца. Здесь отражались чаяния народа о государе, при котором не будет голода, начнется процветание страны.

Летописные повествования о первых киевских князьях Рюриковичах окружены красочными легендами об Олеге, ходившем завоевывать Царьград, Игоре, княгине Ольге. В них еще не устанавливается степень родства князей с Рюриком. Наиболее красочные повествования окружают правление Владимира Святославича, при котором Русь приняла христианство. Владимир был причислен православной церковью к лику святых.

Потомки Владимира не только воины, но и правители, обосновывавшие принципы государственности: это Ярослав Мудрый и его внук Владимир Мономах (см. Законодательство феодальной России).

Разраставшаяся киевская княжеская семья пустила корни в Полоцке, Суздале, Смоленске, Чернигове, Турове и других городах, которые в свою очередь становились центрами великих княжеств — Смоленского, Ростовского, Владимирского и др. Так образовались местные ветви Рюриковичей, происходившие от общего предка. Монгольское нашествие и установление в XIII в. новой формы зависимости русских земель от хана (см. Ордынское иго и его свержение) привели к тому, что каждое княжество развивалось самостоятельно, ими правили собственные династии потомков Рюрика.

В князьях Рюриковичах, живших в XI—XIII вв., средневековые авторы более всего ценили личное мужество воина и приверженность христианству. И прозвища у князей были соответствующие: Храбрый, Удалой. Князь Святополк, убивший в борьбе за киевский престол князей Бориса и Глеба, стал зваться Окаянный.

Такие качества — воинская доблесть и верность христианству — в начале борьбы с монгольскими завоевателями объединились в рассказе о великом князе черниговском Михаиле Всеволодовиче. Мужественный воин, приехав в ставку хана, отказался выполнить обряды, неприемлемые для христианина, и был убит.

Первые десятилетия ордынского ига способствовали формированию новых качеств, необходимых для правителя, прежде всего дипломатичности. Так, незаурядным дипломатом проявил себя Александр Невский в отношениях с ханом и его послами, приезжавшими на русские земли за данью. Александр Невский как государь искал пути (даже помогая баскакам усмирять народные выступления), которые вели к восстановлению разоренных городов, возрождению ремесел, хозяйства в его княжестве.

Во второй половине XIII в. на первый план выходят княжества и земли, расположенные на северо-востоке (см. Русские земли во второй половине XIII—XIV в.). К тому времени Киев и его округа разорены, галицко-волынские, черниговские, смоленские земли постепенно втягиваются в орбиту польских и литовских интересов; в Новгороде и Пскове формируется особый тип государственности, где нет наследственной княжеской власти (см. Новгородская феодальная республика).

Традиции, заложенные великими киевскими князьями, развиваются на ростово-суздальских землях, которыми правят князья Рюриковичи. Еще при детях и внуках Ярослава Мудрого здесь были основаны крупные города — Ростов, Ярославль, Владимир, Суздаль, Москва. Но тогда это были окраины территории, осваиваемой киевской династией. В XIII—XIV вв. это уже независимые великие княжества со своими правящими династиями, где титул великого князя и удельные престолы наследуются в кругу одной семьи.

Западные земли, входившие в состав древнего Русского государства (преимущественно черниговские и смоленские), со второй половины XIII в. постепенно включаются в состав Великого княжества Литовского. Русские Рюриковичи, княжившие здесь, должны были признать верховенство литовских великих князей, заключать с ними договоры, где оговаривались условия службы правящего князя великому князю литовскому. Рюриковичи становились служилыми князьями, теряя при этом ряд привилегий. Некоторые Рюриковичи даже изгонялись со своих престолов, уступая место князьям Гедиминовичам, как это было в Турове, Пинске, Галиче.


Святослав Ігоревич – міць Київської держави
Святослав став першим відомим київським князем із слов’янським ім’ям, хоча його батьки мали імена скандинавського походження.
"Се чистий запорожець на київськім столї" - назвав його М. Грушевский
Відрізнявся локоном довгого волосся на виголеній голові. Пізніше така зачіска (оселедець) була характерною для запорозьких козаків, а в часи Київської Русі це була ознака знатності князівського роду, як і золота серга з великим рубіном.
За староруським літописом, Святослав був єдиним сином київського князя Ігоря і княгині Ольги. Рік його народження точно не відомий. Згідно з Іпатіївським списком "Повісті врем’яних літ", народився 942 року, проте в інших списках, наприклад, Лаврентіївському, такого запису немає. Історик В. Н. Татіщев називає також роком народження 920-й, посилаючись на Ростовський і Новгородський манускрипти.
Святослав став першим відомим київським князем із слов’янським ім’ям, хоча його батьки мали імена скандинавського походження. У візантійських джерелах X століття його ім’я писали як Сфендослабос, звідки історики, починаючи від В. Н. Татіщева, висловлювали припущення про сполучення скандинавського імені Свен (дат. Svend, швед. Sven) із слов’янським княжим закінченням — слав.
945 року князя Ігоря було вбито древлянами за стягування з них непомірної данини. Вдова Ольга, котра стала регентом при трирічному синові, наступного року пішла з військом у землю древлян. Битву розпочав Святослав. Кинув "спис у древлян, і спис пролетів між вухами коня й ударив коня по ногах, бо був Святослав ще дитина. І сказали Свенельд (воєвода) і Асмуд (годувальник):
"Князь уже розпочав, підемо, дружино, за князем".
Ольга змусила древлян до покори. За літописними даними, Святослав усе дитинство провів біля матері в Києві, хоча це суперечить іншим джерелам. Приміром, в одній із праць, датованій приблизно 949 роком, візантійський імператор Константин Багрянородний пише, що приходили з Русі — з Немогарда — до Константинополя посланці, разом із ними нібито був "Сфендослав, син Інгора, архонта Русі". Немогардом тоді називали Новгород, яким сини київських князів традиційно володіли.
Ольга в 955—957 роках прийняла християнство і намагалася обернути сина в свою віру. Святослав же до кінця життя залишився язичником, посилаючись на те, що, ставши християнином, втратить авторитет у дружини. Проте був терпимим до віри: хреститися нікому не заважав, тільки насміхався.
Самостійно почав правити, ймовірно, з 960 року. Про його перші кроки як можновладця "Повість врем’яних літ" повідомляє в 964-му:
"Коли Святослав виріс і змужнів, став він збирати багато воїнів хоробрих, і швидким був, немов пардус, і багато воював. У походах же не возив за собою ні возів, ні казанів, не варив м’яса, але, тонко нарізуючи конину або звірину, або яловичину і засмаживши на вугіллі, так їв; не мав він шатра, але спав, підстелюючи пітник з сідлом у головах. Такими ж були і всі його воїни. І посилав у інші землі із словами: "Йду на ви!"
У 965-му, за даними "Повісті врем’яних літ", Святослав атакував у Немогарді Хазарський каганат:
"У рік 6473 (965) пішов Святослав на хазар. Почувши ж, що хазари вийшли назустріч на чолі зі своїм князем Каганом, пішли битися, і в битві здолав Святослав хазар, і столицю їх і Білу Вежу взяв. І переміг ясів і касогів".
Святослав не тільки зруйнував Хазарський каганат, а й намагався закріпити завойовані території за собою. На місці Саркела з’являється руське поселення Біла Вежа, Тмутаракань переходить під владу Києва. Є відомості, що русичі перебували в Ітілі та Семендері до 990-х, хоча й незрозуміло, в якому статусі. На нинішній карті завойовані київським князем території розташовані в Приазов’ї, Поволжі й Дагестані.
966 року, вже після розгрому хазар, у "Повісті врем’яних літ" повідомляється про перемогу над вятичами і накладання на них данини.
У 967-му між Візантією і Болгарським царством розгорівся конфлікт, причину якого джерела називають по-різному. У 967—968 роках візантійський імператор Никифор Фока відправляє до Святослава посольство. Главі посольства Калокіру було передано 15 кентинаріїв золота (приблизно 455 кг), щоб скерувати русів на Болгарію. За найпоширенішою версію, Візантія хотіла завоювати Болгарське царство чужими руками, а заразом ослабити й Київську Русь, яка після перемоги над Хазарією могла повернути свій зір на кримські володіння Візантії. Калокір домовився зі Святославом про антиболгарський союз, але разом із тим попросив допомогти йому відняти у Никифора Фоки візантійський престол. За це, за версією візантійських хроністів Іоанна Скіліци і Льва Діакона, Калокір пообіцяв "великі, незліченні скарби з казни державної" і право на завойовані болгарські землі.
У 968 році Святослав напав на Болгарію й після війни з болгарами облаштувався в гирлі Дунаю, в Переяславці, куди до нього посилали "данину з греків".
968—969 роками датують напад на Київ печенігів. Історики припускають, що печенігів на Русь нацькували хазари, а у відповідь Святослав організував другий похід проти них, захопивши Ітіль і остаточно розгромивши каганат. Святослав з кінною дружиною повернувся для захисту столиці й відігнав печенігів у степ. Під час перебування князя в Києві померла його мати, княгиня Ольга. Святослав садить сина Ярополка на київський престол, Олега — на древлянський, Володимира — на новгородський. Після цього восени 969 року знову з військом вирушає на Болгарію. "Повість врем’яних літ" закарбувала його слова:
"Не годиться мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї — там середина землі моєї, туди стікаються всі добра: з Грецької землі — золото, паволоки, вина, різноманітні плоди, з Чехії й Угорщини — срібло і коні, з Русі ж — хутра і віск, мед і раби".
Святослав належав до тих правителів-завойовників, які не любили столицю і прагнули перенести її ближче до кордонів, у напрямку власних завоювань. Подібно до Петра I він також хотів перенести столицю Русі, але не на північ, а на південь. Літописний Переяславець на Дунаї точно не ідентифікований. Іноді його ототожнюють з Преславом або портом на Дунаї Преславом Малим. Візантійські джерела скупо описують війну Святослава з болгарами. Буцімто його військо підійшло до болгарського Доростола на Дунаї й після битви захопило його. Згодом звоювали столицю Болгарського царства, Преслав Великий, після чого болгарський цар змушений був заключити союз із Святославом.

Навесні 970 року Святослав разом із болгарами, печенігами й угорцями напав на володіння Візантії у Фракії. Ця війна видалася для нього невдалою. У квітні 971-го імператор Іоанн I Цимісьхий особисто виступив проти Святослава на чолі сухопутної армії, відправивши на Дунай флот із 300 кораблів, щоб відрізати шляхи до відступу. 21 липня відбулася генеральна битва, в якій Святослав, за словами візантійців, дістав поранення. Битва закінчилася безрезультатно для обох сторін, проте після неї Святослав вступив у мирні переговори. Умови русичів Іоанн Цимісьхий беззастережно прийняв. Святослав з військом повинен був покинути Болгарію. Візантійці забезпечували його воїнів (22 тисячі) запасом хліба на два місяці. Святослав також вступив у військовий союз із Візантією, відновлювалася торгівля. На таких умовах Святослав пішов із Болгарії. Він у гаразді досяг гирла Дніпра й попростував до порогів. Воєвода Свенельд радив йому:
"Обійди, князю, пороги на конях, бо стоять біля порогів печеніги". "Коли настала весна, попрямував Святослав до порогів. І напав на нього Куря, князь печенізький, і убили Святослава, й узяли голову його, і зробили чашу з черепа, обкувавши його, й пили з нього".
М. М. Карамзін називав Святослава стародавнім Суворовим:
"Святослав не тільки хоробрий витязь, не тільки наводив жах на греків, які лякали дітей Сфендосолавом — так вони називали його,— а й щирий лицар. Ще дитячою рукою кинувши спис у древлян, убивць його батька, він не тільки все життя своє провів у полі, ділив нужду й труд з вірними товаришами, спав на сирій землі, просто неба; але, люблячи славу, любив і сувору військову чесність. Нестор, скупий на слова, не забув цієї великої риси вдачі його: Святослав ніколи не хотів нападати зненацька, завжди наперед оголошував війну (що в тодішні варварські часи було безприкладне). Цей герой любий нам і тому, що в жилах його текла вже кров слов’янська і що він перший з руських князів називався іменем мови нашої".

вівторок, 1 листопада 2016 р.

Halloween



Fun Facts on
Halloween

Fun Facts on Halloween for Kids

Did You Know?

Did you that Halloween is one of the most popular holidays of the year? Did you know that he Halloween season is big business? Americans spend more than four billion dollars every year to celebrate the Halloween season; purchases include decorations, Halloween costumes, pumpkins, candy, tricks and party decorations

Pictures of Halloween

Fun facts about Halloween would not be complete without some scary pictures! Why not watch the fun facts video, find out about this popular festival and discover facts about some of the origins to the Halloween traditions of today - kids will be fascinated!